Однак час урешті настав.
У ці дні Миколка з Найдою приходять до Школи зарання. Похолоднішало,
і в Халабуді не дуже наспишся. Навіть під ватяною ковдрою, що її, наполовину
зітлілу од Вітчимової цигарки, Миколка з Найдою перетягли на Пустирище.
Таких «ранніх пташок» щоранку назбирується в шкільному дворі чимало.
Прибиральниць і Завгоспа не видко. Навіть Школу ще зачинено. Хлопці
борюкаються й кидаються портфелями, старшокласники покурюють з рукава і
видивляються на чікс, тобто на дівчат. Малі ж і великі чікси, тобто дівчата,
хихотять, базікають і крадькома поглядають то на хлопців, то у блискучі
кружальця, в яких їм себе видно, мовби у найпрозорішій відстояній калюжі.
Але щоранку і дівчата, і хлопці, найменші й найстарші, завмирають та
забувають про все на світі, коли до Школи підвозять Чіксу.
Вона висковзує з блискучої машини біля квадратно підстрижених кущів.
Павою пливе центральною алеєю через усе широченне Дворище до
шкільних Дверей.
У Чікси щоразу нове вбрання під або над шкільною формою, через раз
новий рюкзак і через два — нова мобілка.
Проте щоразу — той самий запах незнайомих країн і чогось солодкого, але
не цукерок. А ще — верескливий голос пещеної болонки. І крижаний погляд, у
якому ніколи не видно нічийого відображення, як-от у блискучих кружальцях
чи в найпрозорішій калюжі. У ньому тільки вона сама.
І на помсту сьогодні Чікса напросилась також сама.
Найда зосередив увесь свій гострий зір і вловив ще одну свіженьку деталь.
Щось зовсім непомітне визирало з-під холоші формених, хоч і модерних,
Чіксиних штанів.
Найда тихенько стрепенувся й тихенько пішов назирці.
Найда напружив увесь свій нюх: пахло вчорашнім днем. Напередодні,
скинувши колготи, Чікса ненароком залишила їх у шкільних штанях і там
забула!..
Найда напружив усю м’якість на подушечках своїх лап і безшумно
підкрався до Чіксиних ніг. Як тільки Чікса пригальмувала, читаючи «есемеску»,
легенько піймав зубами крайчик того вчорашнього дня, потягну-у-ув... — І
відпустив аж тоді, як виволік на пристойну довжину. Тепер він просто чемно біг
слідом, а безрозмірні колготи ривками стрибали за правим лакованим чобітком.
Проте Чікса не помітила, що її вчорашні колготи стали об’єктом здивова-
ної уваги всіх присутніх. Вона ішла, як завжди, задерши голову й ні до кого не
вітаючись.
А Найда весело трюхикав за нею і демонстративно прикидався, ніби хоче
