КУЛЬТ | страница 17



Він знайшов якийсь парк. Весь жовтий, за винятком кількох сосен. Позаду лавки, на яку сів Банзай, тліла купа пожовклого листя.

Газета трішки звеселила його. Він прочитав статті про комерсанта, якого уколошкав його ж бухгалтер, про зґвалто вану бабусю, мальтретовану своїм сусідом пияком, узнав, що у Соммерсета Моема було понад тисячу двісті коханок і що він помер від оперізуючого лишая, якого підчепив у наймолодшої, котра мала всього тринадцять. Газета писала, що під кінець свого розгульного життя Моем виглядав, наче цейлонський рибозмій, увесь покритий лусочками лишая.

Банзай порівняв те, що знав він, і те, що писала газета: вихо дило, що «Місяць та мідяки», як і решта творів, писався під час інтимних зносин із черговою повійкою.


«12.30 - пригоди Супермена


у фант. серіалі «Пригоди Супермена»,


значилось у програмі.

Потім ішла сторінка роботи з нацією, де писалося, що Будда й Заратуcтра, як, безумовно, і Господь наш Ісус Хрис тос, є вихідцями з Галичини. Говорилось і про те, що Атилла тривалий час був видатним полководцем при князеві Ярос лаві. Автор наводив навіть беззаперечні докази своєї правоти: адже назва племені, яким верховодив могутній Атилла, - гуни - походить від українського слова «гунька», що означає верхню теплу одіж із овечої вовни. Від того ж автора, до речі, Банзай узнав, що факти, наведені вище, визнані істориками цілого світу, а сам автор отримав благо словення від леґендарного Льва Ґумільова.

Такі от справи.

До речі, світлини «Акт розтління неповнолітньої гр. Кліо Автором. Фото Автора» він так і не знайшов. Цілком імовір но, що фотка була опублікована у попередніх номерах часо пису. Інтерв’ю з місцевими жителями, які бачили інопланетян, Банзай вирішив не читати, а викинув газету до сміття. Запах зими. Думки про дим. Пам’ять про Дарцю, згадки про Солю.

Запах диму, думки про Дарцю, пам’ять про зиму, згадки про Солю. Згадки про Солю.

Соля.


2.

На третьому курсі, відразу після «екватора», він ледь не вчинив найдурнішого поступку в своєму житті. Від цього його врятував лише один кивок голови, якого вона так і не зробила після запитання: «Чи не хотіла б ти одружитися зі мною?» Запитання стосувалося його коханої, Соломії Ляк ливиці.

Соля вчилася разом із ним на одному курсі. Спочатку вона викликала у ньому якусь незрозумілу відразу своїм світоба ченням, потім настало примирення, а потім він посмертно втріскався у неї. А вона, на Юркову думку, у нього. Принайм ні так то виглядало.