КУЛЬТ - Любко Дереш

Зєрнову

Не рекомендується дітям, вагітним та людям із серцево-судинними захворюваннями.

Напис на платівці «The Rolling Stones»

ЧАСТИНА ПЕРША

АМАЛЬГАМА

5

ЧАСТИНА ДРУГА

ЗАТЕМНЕННЯ СВІДОМОСТІ

101

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

ГОДИНА ДЛЯ МАГІЇ

165

1.

Багато хто запитував його, чи він, бува, не той Юрко Бан зай. Ні, відповідав Юрко Банзай, посміхаючись. Ми навіть не родичі, - відразу ж випереджував наступне запитання.

Банзай учився на п’ятому курсі біофаку. Як одного з най кращих студентів його скерували на практику в один ко ледж, відгалуження від універу, на викладання біології у старших класах. Відверто кажучи, доти, доки Банзаю не сказали, як називається те місто, він навіть не підозрював про його існування. Мідні Буки.

Дуже далеко розташоване, їхати дві з половиною години, та ще й потягом, який зупиняється біля кожного стовпа, наче пес спаніель.

Банзай переїхав у Мідні Буки в кінці серпня. Він винай няв однокімнатну квартиру в старезній триповерховій будівлі. Страшна, немов атомна війна, бабця баптистка зму сила передплатити їхній баптистський вісник, а заразом і місцеву газету «Патріот», де працював редактором її син.

Газета не користувалася шаленою популярністю, проте хтось її та й купував. Часопис розповідав про найновіші рішення райради, міські новини. Не цурався й вічних тем: зґвалтування, вбивства, випадки розтління малолітніх та інші перчені штучки, які так подобаються пенсіонерам.

Ось уже тиждень, як він працював у коледжі. Навчання почалося 28 го, що само по собі було поганим знаком. (Завж ди як не в людей, уже вкотре повторили собі під ніс учні.) Люди розумні рубали дрова і скуповували свічки перед тим, як ті різко подорожчають із першими вимиканнями світла.

Зима обіцяла бути холодною, темною та безнадійною. «При наймні, - подумалося йому, - у Мідних Буках не вимикають воду, на відміну від Львова».

Щоденно, крім неділі, Банзай виходив з хати з великим гірським наплечником за спиною. Хоча у «єрмаку» лежали всього кілька книжок, пара загальних зошитів та канапка з двома яблуками, він ніколи не проміняв би його на звичайну сумку, а тим паче на кульок. Юрко Банзай вірив у щирість слів Карлоса Кастанеди, а дон Хуан, незабутній учитель Кар лоса, радив носити все лише на плечах.

До речі, про яблука: Банзай прочитав, що піддослідні сту денти, які з’їдали два яблука щоденно, почували себе наба гато краще й інтелектуально вище за тих, котрі яблук не їли.