Авиация и время 2006 спецвыпуск | страница 37



– Скажіть, чи вистачить пального для виконання усього комплексу заходів бойового навчання цього року?

– На жаль, проблема з ним у нас була завжди. Дива не сталося і тепер. Хоча, як я казав, на початку року ми мали певну кількість авіаційного гасу для того, аби успішно приступити до польотів. Зараз його запаси вичерпуються, що, на жаль, може спричинити зменшення кількості льотних змін. Тож вже оголошений тендер на придбання нової партії ПММ.

Сьогодні керівництвом Міноборони України, Генерального штабу ЗС України робиться все можливе, аби забезпечення відбувалося згідно із заявленими потребами. Принаймні відповідні кошти для цього вже маємо. Але проблема не стільки в їх наявності, скільки у відсутності необхідної кількості самого пального в Україні. Проте, на мій погляд, ця проблема буде своєчасно вирішена.

– Минулого року через відсутність того ж пального не літали курсанти 3 курсу Харківського університету Повітряних Сил. Чи повториться подібне у 2006-му?

– На жаль, ця проблема поки що залишається. Фінансування навчання курсантів відбувається з іншої бюджетної програми, на яку кошти в повному обсязі не надійшли. Проте командування Повітряних Сил переконане, що найближчим часом необхідна кількість палива буде завезена на аеродром у Чугуєві, і курсанти старших курсів вже цього місяця зможуть приступити до польотів на літаках Л-39, Ан-26, вертольотах Мі-8. Другокурсники, як і раніше, літатимуть на Як-52 і Мі-2.

Звичайно, для нинішніх четвертокурсників, які мало літали минулого року, навчальна програма буде набагато інтенсивнішою. Вони отримають максимальний наліт – не менше 90 годин. В іншому ж разі, як на мене, перенавчання випускників з нальотом 45-50 годин на бойові літаки є просто недоцільним.

– Яка доля випускників 2005 року? Чи змогли вони вже освоїти бойові літаки?

– Це питання дуже важливе для командування Повітряних Сил ЗС України, і ми постійно тримаємо його на контролі. Слід сказати, що всі молоді лейтенанти- випускники пройшли відповідну теоретичну перепідготовку в 33-му навчальному центрі в Миколаєві, а сьогодні продовжують службу в своїх частинах.

Проте далеко не всі з них змогли піднятися в небо. На жаль, дехто не зможе зробити це і нинішнього року. Адже сьогодні літають лише конкретно визначені екіпажі, які входять до складу Об'єднаних сил швидкого реагування. А частина випускників так і не потрапила до цієї категорії. Та, наголошую, це не закономірність. І тут не все так безнадійно. Ми практикуємо індивідуальний підхід, який дозволяє у межах встановлених норм за рахунок більш підготовлених льотчиків дати наліт молодим пілотам.