У тій групі мав виступати теж Павло Ґаба із Золочівщини. Як дійшла до нас відомість пізніше, всі (за вийнятком одного) були засуджені на кару смерти.
Про родину Левицьких можна багато писати за її жертовність і самовідречення для визвольної справи. В родині було більше дітей і всі вони, крім Володимира, Романа і одної сестри, згинули по-геройському в боротьбі за визвольну справу.
* * *
Одного дня після Різдва 1941 р. викликали на коридор Івана Сороківського, який через кілька хвилин вернувся до камери з актом оскарження, де було вичислено 56 або 59 обвинувачених. Як це сталося, що Сороківського з «койки», в якій він мав обов'язок прочитати акт оскарження, викликав один тюремний сторож, не завваживши того, що Сороківський вспів ще в койці вкласти акт за пазуху, ніхто не знав. Це була подія в камері великої ваги, бо ми мали змогу цей акт прочитати.
Годі пригадати всі прізвища, вписані в акт оскарження, але подам ті, які я зміг відтворити з пам'яті разом з Оленою Матлою й Дозьом Крупою.
Оскаржені: Іван Максимів, Арпад Березовєький, Андрій Вовк, Іван Сороківський, Роман Дяків (ім'я сумнівне), Михайло Думанський, Семен Думанський, Петро Думанський (трьох братів), Єднорог, Дмитро Слюзар, отець Берест, Микола Матвійчук, Матвійчук (Миколи брат), Горбаль, Володимир Комар, Олег Левицький, Михайло Пецух, Богдан Куницький, Богдан Гончарук, Теодозій Крупа, Станислав (прізвища годі пригадати, він на процесі особисто не виступав, прострілив себе в часі арештування, можливо, що помер), Тарас Коцюба і, правдоподібно, Юрко Гарук. (Він був бойовим хлопцем. На камері був один провокатор із Камінки, якого Юрко спровокував і під претекстом образи тяжко побив. Юрко відсидів 5 діб у карцері, але провокатора з камери забрали).
Жінки: Душка Ковалюк, Оленка Матла, Галя Столяр, Марта Грицай, Дарка Коверко, Люба Комар, Наталка Винників, Аня Боднар, Людка Малащук, пані О. Волошин (старша жінка), Ірена Пик – американська громадянка, Наталка Шухевич, Оля Попадин, Орися Безпалко (батько, адвокат із Золочева, сидів теж ув'язнений у Бриґідках), Марійка Наконечна, Соня Клак, Ліда Світлик, Пелагія Химка, Нуся Кохман, Стефа Брик.
Першим оскарженим був Іван Максимів, зізнання якого були обширні й обтяжували багатьох інших оскаржених. Потім по черзі кожному було подано провини, які можна зібрати в таких головних фактах: приналежність до ОУН, революційна дія проти «радянської» влади, (часто з посіданням зброї); пропаганда проти совєтської влади та звичайно шпигунство на користь ворогів народу.
