7. Пірати вдаються
до викрадення
- Куди ми їдемо, міс? - запитав Рей-
ві, поки швидка допомога мчала по Хай-
Стріт.
- Дивіться уважно, чи не побачите де-
небудь мера, - похмуро відповіла вона.
- Онде його машина! - раптом вигукну-
ла Лора. - Дивіться, з прапорцем спереду.
173
Міс Гармидер з вищанням гальм зупи-
нила свою швидку допомогу прямо за вели-
ким чорним лімузином мера.
- Ходімо, він має бути в магазині. Нам
треба доставити його до школи, і то чим-
швидше. Набіговий загін, ви готові?
- Готові, міс!
- Тоді - за мною!
Войовничо вимахуючи дерев'яними шаб-
лями, зграя піратів висипалася з машини і
ввірвалася в універмаг, здивувавши відвіду-
вачів і посіявши серед них переполох.
- Він у відділі чоловічого одягу! - крик-
нула Лілія і кинулася підніматися по ес-
калатору, який їхав униз. Решта піратів
побігли до правильного ескалатора і були на-
горі задовго до того, як там, важко сапаючи
і відхекуючись, з'явилася міс Гармидер.
Укрившись у своєму кабінеті, керівник
відділу кинувся до телефону і став дзвони-
ти в поліцію.
- Так, - прошипів він у трубку. - Це
напад! Вони перевдягнені піратами. Поспі-
шіть, заради Бога!
У відділі чоловічого одягу мер вибрав
собі гарну пару штанів і прямував до при-
174
мірочної, щоби подивитися, як вони на ньо-
му виглядають.
- Он він іде! - показала Кімберлі. -
Отам, міс!
- Уперед! - вигукнула Саманта і, не зво-
лікаючи, кинулася до примірочних. Неспо-
діваний напад сімох піратів викликав пані-
ку серед покупців. Кілька чоловіків вибігли
з примірочних, притримуючи руками напів-
розстібнуті штани і сорочки. Бідолашний
мер тільки-тільки зняв свої старі штани,
коли на нього накинулися пірати, звалили
з ніг і понесли, не зважаючи на його крики
про допомогу, не зважаючи навіть на зблис-
кування в повітрі його волохатих ніг.
- Віддайте мені мої штани! Це обурливо!
Я мер, поставте мене на землю!
- Заткнися, ти, падлюко! - проревіла
Саманта своїм найлютішим піратським го-
лосом. - Інакше я відріжу тобі вуха!
- О-о-ой! - злякано видусив із себе мер
і тут же замовк.
Кілька працівників магазину і покуп-
ців намагалися прийти мерові на виручку:
вони кинулися на викрадачів, озброївшись
вішаками, підставками для капелюхів, па-
расольками і сумками.
Однак у піратів були куди кращі прак-
тика і вправність, набуті на шкільному
майданчику, і вони легко відбили контр-
атаку. Вирвавшись надвір, пірати увіпхну-
ли мера у швидку допомогу.
Міс Гармидер різко рушила з місця з
виском шин, залишивши за собою хмарку
диму і сморід паленої гуми. Навздогін за
