ба все поприбирати. І не забудьте, що завтра -
День маскараду. Я хочу бачити тридцять
гарно вбраних і бравих піратів. Якщо сьо-
годні був чудовий день, то завтрашній день
у нас буде фантастично-надзвичайно-неймо-
вірно-чудово-прекрасний!
Наступного ранку Віт-ендська початко-
ва школа виглядала зовсім не так, як зав-
жди.
У вестибулі, чекаючи на збори, сиділа
зграйка збуджених дітей, вбраних у найріз-
номанітніші і різнобарвні костюми. Мішель
нарешті прийшла-таки з мавпочкою свого
дядька, хоча це виявилася не справжня мав-
почка. Це була ганчір'яна іграшка без од-
ного вуха. Дядько Мішель ще й досі вкла-
дався з нею спати.
167
Єдиною особою, яка прийшла без маска-
радного костюма, була місіс Вухокрут. Про-
те вона виглядала приголомшливо і неспо-
дівано: завуч усміхалася.
- Так гарно бодай раз побачити її усміх-
неною, - сказала секретарка Білосніжці,
тобто місіс Пател.
- Так, і мені цікаво, чого це вона усмі-
хається.
У вестибуль увійшов містер Притул, і
збори почалися. Директор теж був у маска-
радному костюмі, перебраний за вдову Твон-
кі, хоча його розкішні вуса все-таки дещо
його виказували. Він повідомив дітей про
розклад на сьогодні:
- Як ви знаєте, сьогодні в нас день від-
криття бібліотеки, і мер люб'язно погодився
завітати до нас і провести церемонію від-
криття. Я впевнений, що він буде радий по-
бачити такі чудові костюми, не забувайте,
що за найкращі з них призначатимуть при-
зи. А ще до нас прийдуть журналісти і роби-
тимуть фото для газет. Ранок намічається
дуже цікавий, тож не забувайте, що треба
* Персонаж п'єси за мотивами казки про Аладдіна,
добросердна, але дуже криклива праля.
168
чемно поводитися перед нашими поважни-
ми гостями і...
Цієї миті подвійні двері у задній частині
вестибулю розкрилися, і ввірвалася місіс Ву-
хокрут. Вона шалено махала руками вдові
Твонкі, і голос містера Притула обірвався.
Завуч швидкою ходою перетнула вестибуль і
стала щось довго нашіптувати містерові
Притулу. Він нахмурився, зітхнув і звів очі
до неба з виразом глибокої зневіри. Тоді він
повернувся до дітей.
- Мені дуже шкода, - почав він, - але
тут сталася деяка накладка. Місіс Вухокрут
сказала, що секретарці тільки-що дзвони-
ли з мерії, щоб передати, що мер сьогодні не
зможе прийти, бо в нього є важливіші обо-
в'язки. Він просить його вибачити, але він
не зможе відкрити нашу нову бібліотеку.
Діти були страшенно розчаровані. По
вестибулю прокотилося таке тяжке зітхан-
ня, яке змусило би здригнутися навіть най-
більш зачерствіле серце.
