Гармидер у школі | страница 43

п'ятикласники дещо заспокоїлися, а тоді за-

питали, чим вони займатимуться сьогодні.

Лілія подивилися на їхні обличчя, на

яких було написано очікування.

- Що ж, думаю, сьогоднішній день ми

можемо присвятити вживанню в образ пі-

ратів, щоби належно приготуватися до зав-

трашнього маскараду. Ви знаєте, чим зай-

малися пірати?

- Вбивали людей! - вигукнула Саманта

Боггіс. - Можна, ми будемо вбивати шостий

клас, будь ласка, міс?

- Не на цьому тижні, Саманто, якщо ти

не проти, і в кожному разі не робіть цього,

доки я тут. Пірати викрадали людей, ви-

саджували їх на безлюдному острові і вима-

гали за них викуп. Вони захоплювали ко-

раблі, забирали собі все золото і коштов-

ності, які були на них, а тоді пливли до

таємничих островів - і закопували там свої

багатства, здобуті злочинним шляхом.

- Мені це подобається, - вишкірилася

Саманта.

- У мене у швидкій допомозі є деякі

речі, які можуть нам пригодитися, - вела

139

далі міс Гармидер. - Якщо ми хочемо пере-

творити цей клас на піратський галеон, нам

знадобляться шаблі і кинджали, гармати і

ядра. Крім того, нам знадобляться скарби,

і я думаю, що ми зможемо зробити кілька

набігів, як справжні пірати.

Саманта Боггіс не могла повірити сво-

єму щастю:

- Набіги, міс? Справжні набіги? Тобто

такі, коли махають шаблями, залякують

людей і викрадають їхні скарби?

140

- Не зовсім, Саманто. Думаю, на почат-

ку ми не будемо нікого лякати. І звідки

тільки в тебе беруться такі ідеї? Я збира-

юся послати кількох дітей у набіг на інші

класи, сказати, що вони пірати, і вимагати

скарбів. Я впевнена, що інші вчителі приєд-

наються до забави. Врешті-решт, це ж час-

тина Книжкового тижня.

- А що ми будемо робити потім? - запи-

тав Том.

- Ми закопаємо скарби в потаємному

місці, тобто хтось із нас закопає. Бо я зби-

раюся поділити клас на дві команди. Одна

команда закопає скарби, а тоді намалює

таємну карту, на якій буде показано, де за-

копані скарби. Тоді друга команда спробує

їх знайти.

П'ятикласники дивилися на міс Гарми-

дер такими очима, ніби вона була ангелом і

творила чудеса.

- Це надзвичайно, - видихнув Ніл. - Це

буде фантастично.

- А як бути з Вухокруткою? - запитала

Тіна. - Вухокрутці це не сподобається.

- Вухокрутці? - перепитала міс Гарми-

дер, злегка усміхнувшись.

141

- Ой, вибачте, міс, - Тіна почервоніла. -

Я мала на увазі місіс Вухокрут.

- Я б і не здогадалася. Щодо місіс Вухо-

крут не переживайте. Я впевнена, що вона

подумає, що це дуже весело. А зараз ходіть-

но зі мною: треба забрати речі зі швидкої до-