Гармидер у школі | страница 18

жінкою. Крім того, упродовж деякого часу

він був занадто поглинутий намаганнями

відліпити себе від столу.

Міс Гармидер обережно пробралася на-

зад у класну кімнату. При кожному її

60

кроці Пиріг Дружби голосно чвакав під

туфлями.

Діти збилися в купку, вони були над-

звичайно стривожені й налякані успіхом

їхньої дріжджової закваски.

Не треба було мати аж надто багатої

уяви, щоби зрозуміти, що собі думає містер

Шрапнель.

- Мені здається, - почала міс Гарми-

дер, - що наш Пиріг Дружби трішечки за-

надто дружній. Це цілком моя вина, і я

вже все пояснила містерові Шрапнелю.

Вам не треба переживати.

Люк хрипко прошепотів:

- Нас посадять у тюрму, міс? - очевид-

но, він думав, що кожен, хто доводить до ша-

лу містера Шрапнеля, опиняється в тюрмі.

- Ні, звичайно ж, ні. За таке не садять.

Тим не менше, ми вчинили розгардіяш, і

тепер повинні все повичищати.

- Але ж це займе не один тиждень! - ви-

гукнула Ембер. - Ми залишимося тут на-

завжди!

- Не хвилюйся. Нам знадобиться бага-

то теплої води і мильна стружка. А ще

нам треба буде взяти якомога більше відер,

61

швабр і ганчірок; ну, і пилосос. Отже, загін

прибиральників, - увага!

Увесь клас став струнко, чекаючи роз-

поряджень. Одну групу послали за шваб-

рами, іншу - за відрами і водою. Ще інші

шукали ганчірки і мильну стружку. Троє

учнів отримали бойове завдання захопити

пилосос, і їм вдалося успішно доставити

його на базу. Це була вельми небезпечна

місія. На всьому шляху дітям доводилося

долати страхітливий повзучий пиріг, який

і далі повільно поширювався по школі.

А потім почалася важка робота. Проти

пирога, який здіймався, наче хвилі прибою,

виливалася гаряча вода - відро за відром.

У білий водоспад сипалася мильна струж-

ка. Похапавши щітки і швабри, діти кину-

лися у бій із тістом.

На передовій почав утворюватися гру-

безний шар мильної піни. Від цієї піни від-

ривалися величезні бульбашки. Вони по-

вільно пливли по коридору і лускали на

стінах. Піна піднімалася все вище й вище -

аж доки мало не досягла стелі.

Черіл і Керолайн загорлали бойовий

клич і кинулися прямісінько в скупчення

62

І

бульбашок. Вони виринули з нього, з голови

до п'ят вкриті піною, яка виблискувала всіма

кольорами веселки, і затанцювали. Невдов-

зі всі кинулися наслідувати їхній приклад.

Діти походжали туди-сюди, хизуючись одне

перед одним, аж доки раптом не зіткнулися

ніс у ніс із містером Шрапнелем.

На якусь мить директор припустив, що

школу захопили прибульці з далекої галак-

тики. Містер Шрапнель уже хотів було роз-