дріжджі.
54
- Скільки їх треба класти? - запитала
Керрі.
- Ну, не думаю, що це має значення.
Коли зробите, додайте багато цукру. Дріж-
джам потрібен цукор, вони ним живляться.
Тепер ще раз усе перемішайте, прикрийте
зверху тканиною, а тоді ми поставимо тісто
на нагрівач, щоби краще бродило. Дріжджі
люблять, аби було тепло, тоді тісто краще
росте.
Усі діти принесли по великій мисці з тіс-
том, і ці миски було розставлено біля клас-
ного обігрівача. Міс Гармидер з кількома
дітьми пішли поставити миски в інших
класах. "Врешті-решт, - пояснила вона, -
ми ж робимо це для того, щоби ділитися
з іншими". Невдовзі кожен клас у школі
мав миску, або й дві чи три, з Пирогом
Дружби - на превелике своє задоволення
і цікавість.
Міс Гармидер навіть передала по одній
мисці для містера Шрапнеля і місіс Штурх.
Директор подивився на свою миску і від-
сунув її на самісінький край столу. Місіс
Штурх вирішила, що це для неї честь.
Коли вони повернулися в класну кімнату,
55
в ній було чути сильний запах дріжджів і
борошна.
- Гм, - принюхалася міс Гармидер. -
Як у справжній пекарні. А ви - справжні
пекарі, - гордовито додала вона.
У відповідь третьокласники щасливо за-
усміхалися.
Усі були вкриті борошном і тістом з ніг
до голови. Учні розкрили зошити і почали
записувати, що вони наразі зробили, чека-
ючи, коли дріжджі також зроблять свою
роботу.
- Вона справді чудова, - прошептала Ка-
рен до Джекі.
- Шрапнель хоче її позбутися, - похму-
ро застеріг Гленн. - Як би там не було, у неї
не всі вдома. Вона хоче бути альбатросом.
- Ну і що? Я хочу бути танком, - шик-
нув на нього Вейн. - Так що сиди і дивися.
Перша ознака успіху з'явилася через
півгодини, коли Марк помітив, що тканина
над його мискою піднялася булькою. Він за-
глянув досередини і зі здивуванням зазна-
чив, що суміш геть-уся спінилася. На її
поверхні з'являлися малесенькі бульбашки,
а сама вона піднялася до країв миски.
56
- Ось що роблять дріжджі! - схвильова-
но вигукнула міс Гармидер. - Завдяки їм
тісто росте.
- І в мене так само! - закричала Джулі.
- І в мене!
Вигуки лунали по всьому класу: одне за
одним діти виявляли, що робиться з їхнім
пирогом. Кімната наповнилася сильним за-
пахом бродіння. На жаль, дріжджі не пере-
стали бродити, досягнувши верху мисок.
Вони булькотіли далі і далі. Річ у тому, що
діти поклали у тісто занадто багато дріж-
джів, не кажучи вже про цукор, якого теж
було набагато більше, ніж треба.
Невеличкі шматки тканини, якими бу-
ли прикриті миски, піднімалися все вище
