Гармидер у школі | страница 15
ділитися чим-небудь з друзями.
Вейн замислився.
- Одного разу я поділився зі своїм дру-
гом синцем, - сказав він.
- Як це тобі вдалося? - здивувалася міс
Гармидер.
- Спочатку він поставив синець під
оком мені, а тоді я поставив йому.
Коли діти перестали сміятися, міс Гар-
бі
мидер роздала кожному по великій пласти-
ковій мисці. Тоді вона дістала кілька пачок
борошна, кілька пляшок молока, кілька
великих ложок для розмішування і врешті-
решт - великий брикет кремового кольору.
Клас вирячився на нього.
- Що це? - запитала Тереза.
- Дріжджі. Дуже цікава річ. Насправді
вони живі.
Люк штурхнув брикет:
- Воно не рухається, - поскаржився він.
- І навіть не дихає, - додала Карен.
- Думаю, цей брикет треба віднести до
ветеринара, міс, - запропонувала Ребекка.
- Воно ж навіть не має очей або ніг. Як
воно може бути живе?
Міс Гармидер взяла брикет у руки і по-
чала відщипувати від нього великі шмат-
ки і роздавати всьому класу.
- Дріжджі, діти, - це такий грибок, як
цвіль... - тут її голос потонув у хоральному
"Фу!" усього класу. Діти брали дріжджі, ню-
хали їх і незадоволено відвертали носи.
- Та ні, цей грибок не шкідливий, - роз-
сміялася міс Гармидер. - Кожна скибка хлі-
ба починається з дріжджів. Завдяки дріж-
52
джам тісто росте. Візьміть свої миски і на-
сипте в них трохи борошна.
Минуло зовсім небагато часу, як більша
частина парт, а також підлога, були покриті
борошном. Діти мали білі плями на личках,
на руках до середини ліктів, а також на
штанцях, спідничках і джемперах - там,
де вони витирали об них руки.
Джон умудрився чхнути у свою миску,
і білосніжна хмара борошна розлетілася по
всьо-му класу.
- Ой-ой-ой! - заверещала Сара. - Не
їжте цього. Джон готує не пиріг Дружби, а
Чхальний Пиріг!
- Саро, чи тобі конче треба бути аж на-
стільки гидливою? - запитала міс Гарми-
дер. - Просто вимішуй борошно, молоко і
воду, ось так.
Клас узявся до вимішування. Дехто ви-
мішував повільно й обережно. Було видно,
що їм уже доводилося займатися цим ра-
ніше. Інші крутили ложками в мисках із
запаморочливою швидкістю, а тоді враже-
но виявляли, що половина вмісту мисок ви-
хлюпнулася над стінками і розбризкалася
по всьому килиму.
53
- Ой, вибачте, - промимрила Ембер, ко-
ли її миска вирвалася в неї з рук, пронесла-
ся в повітрі і впала на землю, оббризкавши
півдюжини дітей мокрим борошном. Але
всі були занадто зайняті вимішуванням,
тож на це не звернули особливої уваги.
- А тепер - чарівний інгредієнт, - ого-
лосила міс Гармидер. - За діло беруться