Гармидер у школі | страница 15



ділитися чим-небудь з друзями.

Вейн замислився.

- Одного разу я поділився зі своїм дру-

гом синцем, - сказав він.

- Як це тобі вдалося? - здивувалася міс

Гармидер.

- Спочатку він поставив синець під

оком мені, а тоді я поставив йому.

Коли діти перестали сміятися, міс Гар-

бі

мидер роздала кожному по великій пласти-

ковій мисці. Тоді вона дістала кілька пачок

борошна, кілька пляшок молока, кілька

великих ложок для розмішування і врешті-

решт - великий брикет кремового кольору.

Клас вирячився на нього.

- Що це? - запитала Тереза.

- Дріжджі. Дуже цікава річ. Насправді

вони живі.

Люк штурхнув брикет:

- Воно не рухається, - поскаржився він.

- І навіть не дихає, - додала Карен.

- Думаю, цей брикет треба віднести до

ветеринара, міс, - запропонувала Ребекка.

- Воно ж навіть не має очей або ніг. Як

воно може бути живе?

Міс Гармидер взяла брикет у руки і по-

чала відщипувати від нього великі шмат-

ки і роздавати всьому класу.

- Дріжджі, діти, - це такий грибок, як

цвіль... - тут її голос потонув у хоральному

"Фу!" усього класу. Діти брали дріжджі, ню-

хали їх і незадоволено відвертали носи.

- Та ні, цей грибок не шкідливий, - роз-

сміялася міс Гармидер. - Кожна скибка хлі-

ба починається з дріжджів. Завдяки дріж-

52

джам тісто росте. Візьміть свої миски і на-

сипте в них трохи борошна.

Минуло зовсім небагато часу, як більша

частина парт, а також підлога, були покриті

борошном. Діти мали білі плями на личках,

на руках до середини ліктів, а також на

штанцях, спідничках і джемперах - там,

де вони витирали об них руки.

Джон умудрився чхнути у свою миску,

і білосніжна хмара борошна розлетілася по

всьо-му класу.

- Ой-ой-ой! - заверещала Сара. - Не

їжте цього. Джон готує не пиріг Дружби, а

Чхальний Пиріг!

- Саро, чи тобі конче треба бути аж на-

стільки гидливою? - запитала міс Гарми-

дер. - Просто вимішуй борошно, молоко і

воду, ось так.

Клас узявся до вимішування. Дехто ви-

мішував повільно й обережно. Було видно,

що їм уже доводилося займатися цим ра-

ніше. Інші крутили ложками в мисках із

запаморочливою швидкістю, а тоді враже-

но виявляли, що половина вмісту мисок ви-

хлюпнулася над стінками і розбризкалася

по всьому килиму.

53

- Ой, вибачте, - промимрила Ембер, ко-

ли її миска вирвалася в неї з рук, пронесла-

ся в повітрі і впала на землю, оббризкавши

півдюжини дітей мокрим борошном. Але

всі були занадто зайняті вимішуванням,

тож на це не звернули особливої уваги.

- А тепер - чарівний інгредієнт, - ого-

лосила міс Гармидер. - За діло беруться