—
Прорвемось, правда, песику? — відхиляє мішковину Халабуди,
>! — рушаючи в туманний світанок.
не-
— Вввав! — погоджується Найда. Хоч його знов уже ніхто не чує.
бираль-
ПОЄДИНОК
У Миколчиному третьому «Б» зараз буде фізкультура. Всі, хто вже встиг
озри
ва-
переодягтися (Миколці й не треба: кросівки завжди на ногах!), вибрикують на
пришкільному стадіончикові.
Найда спостерігає з-поза огорожі. Підійти не зважується. Ніздрі чітко
вловлюють запах порошку, хлорки й ганчірки: десь недалеко шастає
Прибиральниця.
Діти збились у гурток і щось одне одному доводять. Найдині вуха чітко
вловлюють якісь незрозумілі слова:
—
А в мене — колі!
—
А в мене — чау-чау!
—
А в мене — шарпей!
—
А в моєї сестри — фокстер’єр!
—
А в моїх родичів — ердельтер’єр!
Подуріли, Їй-Богу! Зовсім у тій Школі мізки позабивали!
—
А в наших сусідів — лабрадор пікінес!
—
А в наших — японський хін!
—
А мені подарують боксера!
—
А мені куплять кокер спанієля!
Ох, краще б у м’яча ганяли, ніж у такий безглуздий словесний футбол!
Найда вже хотів розвернутись і йти на свою брикетну купу. Та наступні
слова зненацька прояснили суть розмови:
—
А в моєї тітки — німецька вівчарка!
Ах он воно що-о-о!.. Собаками хваляться! Ану ж, що скаже його Миколка?
Найдине запитання мовби перехопила Катька — зубрилка, з якою хлопчик
сидить за однією партою:
— А в тебе, Миколко, хто?
— О, хай скаже, хай скаже! — зареготав хтось.
— У мене... Я той... Назви точної не знаю... Якась українська
розвідницька!..
— Ох, не сміши! — виокремився з гурту один Тип. — В тебе порода —
суміш бульдога з носорогом! Ха-ха-ха!
— Мій Найда — дуже розумної, дуже класної породи! — наїжачився
Миколка.
— Таку породу ще звуть «Абиздошка»! — засміявся другий Тип.
— Та він... Він мене від урагану врятував! Він знаєте, як бігає?!! —
Миколка затис кулаки, хоч бачив, що сила не на його боці.
Найда і собі зайняв позицію, яку Миколчин учитель фізкультури називає
«на-ста-а-арт...».
— Хе, чи не з тих він, що про них кажуть: для скаженої собаки — сто
кілометрів не крос? — домагався свого Перший Тип.
— Скажений? Це твій шарпей скажений! — не здавався й Миколка.
— Твій Найда такий самий вошивий, як і ти!
Найда згрупувався в позицію «Ува-а-ага!»...
— Що? Та мій Найда мудріший за всіх ваших кокерів-мокерів!
— Я зараз покажу «мокерів»! — Перший Тип ухопив Миколку за барки.
«М-м-м-марш!!!» — пролунало в Найдиній голові фізруковим голосом, і він
