Гармидер у школі | страница 45

ся, інакше ця пані постраждає.

Він був не зовсім упевнений, чи пірати

говорять саме так, але принаймні це звуча-

ло досить грубо і загрозливо. Пірати позад-

кували з класу, закрили за собою двері і про-

жогом побігли геть. Вони зупинилися аж

тоді, коли клас місіс Пател зник з очей.

- Надзвичайно! - вигукнув Раян. - Нам

це вдалося! Ми захопили скарби.

- І тепер ми вже можемо йти? - прошеп-

тала Лінда.

- У жодному разі. Нам треба захопити

ще трохи скарбів.

Клайд уже складав підступний план.

145

Окрилений успіхом їхнього першого на-

бігу, він набрався сміливості:

- Давайте пограбуємо містера Притула!

Раянові відвисла щелепа, а Лінда раптом

відчула, що їй конче необхідно піти в туалет.

Хлопці стояли і чекали. Лінда сподівалася,

що, перш ніж вона повернеться, набіг уже

завершиться, і була розчарована, коли поба-

чила, що хлопці все ще чемно чекають на

неї.

Троє піратів стали прокрадатися до ка-

бінету містера Притула. Цього разу навіть

Клайд був упевнений, що спершу треба по-

стукати, тож він голосно погримав у двері,

а тоді вони ввірвалися всередину.

Містер Притул саме призволявся канап-

кою з сиром і помідорами. Тому він не міг

говорити, бо якби він заговорив, великий

шматок сиру випав би йому з рота.

- А! - ось і все, що він зумів вимовити.

- Ми пірати! - крикнув Клайд. - Відда-

вайте нам ваші скарби!

- Будь ласка, - почав містер Притул, ма-

ло не вдавившись шматком канапки і наси-

лу його проковтнувши. - Давайте будемо

друзями. Називайте мене Кевін...

146

- Будь ласка, Кевіне, - хрипло повторив

Клайд. - Віддавай нам усі свої скарби!

- Ага, добре, ну що ж, давайте подиви-

мося, - містер Притул почав порпатися у

кишенях у пошуках дрібних монет. Здава-

лося, до нього не зовсім дійшло, про що

йдеться. - Ви збираєте гроші на доброчин-

ність? А на що саме?

- Ми пірати, - ще раз повторив Клайд,

і вони з Раяном замахали шаблями, тоді

як Лінда з тривогою зиркала на містера

Притула з-за Раянового плеча.

- А, звичайно, - ви ж із класу міс Гар-

мидер, чи не так? - усміхнувся містер При-

тул.

- Ми з піратського галеона капітана

Чорна Борода, - виправив його Клайд. -

І якщо ти зараз же не віддаси нам свої

скарби, ми відріжемо тобі вуха!

- Ой-ой! - пискнула Лінда і чкурнула

назад у туалет.

Містер Притул виглядав досить наляка-

ним і, швидко пробігшись очима по своєму

кабінету, передав їм маленький срібний ку-

бок, який шкільна футбольна команда здо-

була цієї весни.

147

- Будь ласка, не відрізайте мені вух, -

попросив він.

- Не будемо, - гаркнув Раян. - Не цього