Вступ до інженерії програмного забезпечення | страница 8
- закрита - характеризується стабільністю, секретністю, незначною гнучкістю, низхідним процесом прийняття рішень, неінноваційністю, авторитарністю;
- відкрита - характеризується інноваційністю, співпрацею, переговорністю, адаптивністю, колективним ухваленням рішень, ви рішенням проблем;
- синхронна - характеризується гармонійністю, рівністю, ефективністю, консерватизмом у змінах, координативністю, непрактичністю керівництва;
- випадкова - характеризується незалежністю ініціатив, творчістю і винахідливістю, індивідуальністю, нестабільністю, автономністю, неформальністю.
Модель Де Грака розглядає дві організаційні парадигми, які називаються римським і грецьким шляхами розвитку організацій (табл. 2.1), Де Грак вказує, що римський шлях характерний для старих, крупних і консервативних організацій, а грецький - для нових, середніх і малих мобільних організацій (ательє).
Таблиця 2.1
Римський шиях | Грецький шлях |
— використовують структурні методи; | — використовують об'ектно-оріентовані методи; |
— застосовують більше формалізмів; | — Застосовують менше формалізмів; |
—Створюють крупкі програми; - застосовують CASE- інструменти; | — створюють малі програми; |
— проекти повністю керовані; | — застосовують окремі інструменти; |
— створюють максимум документації; | — проекти частково керовані; |
— налаштовані управляти проектами | — створюють мінімум документації; |
— налаштовані писати програми |
Р. Гласс (R.Gluss) додає «варварську» культуру для найменш цивілізованих, малих програмних ательє, порівнюючи її з грецькою і римською культурами таким чином:
- греки організовують речі, римляни - людей, варвари організовують «що-небудь»;
- у греків методології неформальні, у римлян - формальні, у варварів - відсутні;
- греки пишуть програми, римляни управляють проектами, варвари «стрибають» кодуючи;
- греки мотивуються «підручною» проблемою, римляни - груповими цілями, варвари - героями;
- греки мінімізують документацію, римляни максимізують її, варвари гордяться її відсутністю;
- греки працюють у маленьких групах, римляни - у великих, варвари - поодинці;
- греки використовують речі як інструменти, римляни - людей, варвари взагалі не використовують інструментів;
- греки - демократи, римляни - імперіалісти, варвари - анархісти;
- греки - емпірично-індуктивні, римляни - аналітично-дедуктивні, варвари - емоційні;
- греки - інтуїтивні, римляни - логіки, варвари - імпульсні;
- греки надають увагу субстанції, римляни - формі, варвари - лініям коду;