Вступ до інженерії програмного забезпечення | страница 55

Використання наведених рівнянь потребує знання параметра Р. Для його визначення використовується спеціальна таблиця, що міс­тить значення параметра Р, залежні від середовища застосування, що розробляється.

Модель COCOMO. Сім'ю моделей COCOMO було створено в 1981 році на основі бази даних про проекти консалтингової фірми TRW.

COCOMO є третьою моделлю, орієнтованою на використання в трьох фазах життєвого циклу ПО: базова (Basic) - застосовується на етапі вироблення специфікацій, вимог, розширена (Intermediate) - після визначення вимог до ПО; поглиблена (Advanced) - викорис­товується після закінчення проектування ПЗ. У загальному вигляді рівняння моделей має вигляд:

де Е - витрати праці на проект (у людино-місяцях); S - розмір коду (у KLOC); EAF - чинник уточнення витрат (effort adjustment factor). Параметри a і b залежать від виду застосування, що розробляється, який може бути таким:

- відносно простий проект, робота над яким ведеться однорід­ною командою розробників, вимоги носять рекомендаційний харак­тер, відсутня заздалегідь вироблена вичерпна специфікація (напри­клад, нескладне прикладне програмне забезпечення);

- проект середньої складності, робота над яким ведеться зміша­ною командою розробників, Вимоги до проекту визначаються спе­цифікацією, проте можуть змінюватися в процесі його розробки (наприклад, програмне забезпечення системи управління банківсь­ким терміналом);

- проект, який повинен бути реалізованій! у жорстких рамках заданих вимог (наприклад, програмне забезпечення системи управ­ління польотами),

У базовій моделі чинник EAF береться рівним одиниці. Для виз­начення значення цього чинника в розширеній моделі використо­вується таблиця, що містить ряд параметрів, які визначають вар­тість проекту. Використовуючи поглиблену модель, спочатку ви­конують оцінювання з використанням розширеної моделі на рівні компонента, після чого кожен параметр вартості оцінюється для всіх фаз життєвого циклу ПЗ.

COCOMO II також є сімейством моделей і є розвитком базової (Basic) моделі COCOMO. COCOMO ІІ включає три моделі - ство­рення додатків (Application Composition Model, ACM), ранній етап розробки (Early Design Model, EDM) і пост-архитектурна (Post Architecture Model, PAM).

ACM використовується на ранньому етапі реалізації проекту, для того, щоб оцінити таке: інтерфейс користувача, взаємодія з сис­темою, продуктивність. За початковий розмір береться кількість екранів, звітів і 3GL-компонентів. Якщо припустити, що в проекті буде використано r % об'єктів з раніше створених проектів, кіль­кість нових об'єктних точок у проекті (Object Points, OP) можна розрахувати як: