Вступ до інженерії програмного забезпечення | страница 54
Модель Путнема (SLIM). Найбільш поширена модель аналітичної групи. Створена для проектів обсягом понад 70 000 рядків коду, модель ґрунтується на твердженні, що витрати на розробку ПО розподіляються згідно з кривими Нордена-Рейлі, які є графіками функцій, що розподіляє робочу силу за часом. Загальний вигляд подібної функції:
де Size - розмір коду в LOC; С - технологічний фактор; Е- загальна вартість проекту в людино-годинах; t - очікуваний час реалізації проекту.
Технологічний фактор включає в себе характеристику проекту в таких аспектах: методи управління розуміння процесу, якість використаних методів інженерії ПО, рівень використаних мов програмування, рівень розвитку середовища, навички та досвід команди розробників, складність додатків.
Рівняння для загальної вартості Е мас вигляд:
де D>0 - коефіцієнт, що виражає кількість необхідної робота (значення від 8 до 12 означає, що ПО повністю нове, з великою кількістю зв'язків; значення до 27 - потрібне перероблення наявного коду)- Зв'язуючи два рівняння, отримаємо таке
які показують, що витрати пропорційні розміру коду в степені 9/7 ≈ 1/286. Це досить близько до моделі Б. Боема, де даний чинник знаходиться у межах від 1,05 до 1,20 [10].
У 1991 році Путнемом була представлена альтернативна реалізація моделі, виконана за замовленням Quantitative Software Management (QSM) Inc. і застосована в комплексі SLIM Estimate для оцінювання вартості ПЗ [14]. Повне рівняння в цій реалізації виглядає як: Е = 12>5 ∙ B(SLOC/P)>3 ∙ (1/Schedule>4).
Якщо на загальний час реалізації проекту обмеження не накладаються, то можливе використання спрощеного рівняння
тут В - чинник спеціальних навичок; Р - чинник продуктивності; Schedule - час розробки ПЗ графіку (у місяцях), Рівняння може бути використане, якщо передбачувані витрата понад 20 люднно-місяцїв.