Вступ до інженерії програмного забезпечення | страница 32
Культуру складають безліч цінностей, цілей і принципів, що керують діями, пріоритетами і рішеннями окремих осіб або групи, які працюють задля реалізації загальної мети. Культура груп - розробників програмного продукту дуже сильно впливає на якість продукту, продуктивність розробників і робочу обстановку в групі.
На ринку праці використовуються різні методи і моделі, які можна розділити на дві групи:
- підбору персоналу;
- розвитку персоналу.
До моделей підбору персоналу належать такі:
- індикатор типів (модель) Майерса-Брігтса (МВТІ) - застосовується для ідентифікації чотирьох біполярних видів поведінки на основі 16 різних описів персональних властивостей особи;
- модель функціональних міжособових відносин орієнтації поведінки (FIRO-B) - застосовується для ідентифікації типів міжособових відносин шляхом вимірювання трьох аспектів, які позначаються як «залучення», «контроль» і «прихильність»;
- модель сортування темпераментів Кейрси - застосовується для тестування осіб (шляхом опитування) на основі чотирьох типів темпераментів;
- модель міжпроцесорної взаємодії Келера (РСМ) - застосовується для ідентифікації типу особи на основі шести тилів осіб з використанням транзакційного аналізу. Транзакції - це «мінісценарії» поведінки. Застосування здійснюється шляхом спостереження. Модель враховує результати змін характеристик особи впродовж життя.
Наведені моделі дають змогу розпізнавати особові шаблони і передбачати характер взаємодій між співробітниками в організації.
Моделі розвитку персоналу застосовуються для підвищення кваліфікації фахівців.
Організація. В інженерії програмного забезпечення розглядається два поняття, що характеризують організації, розробляючи [програмне забезпечення: «культура» і «структура».
Існують такі визначення організацій:
- система, яка обмінюється матеріалами, кадрами, робочого си лою і енергією з навколишнім середовищем;
- група людей, що мають певну формальну мету;
- група людей, що координують свої дії для досягнення організаційних цілей.
Структура сучасних організацій визначена в XVIII ст., у роботах французького гірського інженера Генрі Файола. Він запропонував ряд принципів менеджменту, які лежать і сьогодні в основі функціонування більшості організацій. Наприклад, розподіл праці; централізація; управління; дисципліна; ієрархічна структура; функціональне орієнтування; «стартова ніша» спеціальності; шлях рішень і просувань, який спрямований вертикально вгору зі «стартової ніші», нарівні з діями в рамках проекту, розподіленим на категорії відповідно до дисциплін і спеціальностей,