Павуку ж увижались жорстокі розправи над своїми кривдниками - тисяча і одна ніч довгих ножів у гопівських ґето, підпорядковані йому загони чорних СС «П’ястуки правди» для винищення пацанів… марилося, що одного разу, коли гопи прийдуть зібрати данину, він зробить у повітрі досконалу «блоху» - смертоносний прийом бойового гопака - проломить ногами стриженому мерзотнику грудну клітку, а хтось із бандюг раптом панічно вигукне: «Шухєр, пацани, он на б а є в о й г а п а к ходіт!»… Уявлялось, як він носитиме за пазухою величезний тесак мачете для четверту вання, загорнутий у бавовняну хустинку для витирання крові, орудуматиме ним у ґето направо і наліво… марились ріки крові та гори м’яса, міхи кістяної муки та віґвами скаль пів, скрині, повні коралів із їхніх членів, палі з насадженими на них головами кривдників, ряди трилітрових слоїків, всередині яких у формаліні плавають здивовані гопівські очі, їхні цирозні печінки та атрофовані сім’яники. Оце був клас для Павука!!!
Коли Банзаїв електронний годинник показав 16:53, Рос тик заспокійливо поплескав хлопців по плечу і замовив крихкі пиріжки круасани. Дякувати Богу, він передумав скуштувати гарячі флячки.
- Не переживайте, народ! То ж звичайнісінькі сільські бики. Ми ше змусимо їх… гм м… як то кажуть у народі, забашляти нам і вам бабки.
На щастя, Ростик не став їсти круасани в кафе. Він над кусив один, ще один віддав Банзаю, а решту поклав у паперо вий пакетик і помалу жував дорогою (він узагалі дуже трепетно ставився до солодкої випічки, а тому в глибині душі тішився, що так багато круасанів залишилося йому).
Коли вони прийшли на призначене місце - тінисту алей ку парку, де вельми зручно робити облави на хіпаблудів, - там уже тіснилося чоловік так приблизно двадцять. Банзай побачив, як Павук намагається облизувати сухі губи пере сохлим язиком. А Семпльований, напевне, разпораз витягує руку, щоб натиснути на клавішу «Escape», аби вийти з цього дурнуватого сайту.
Ростик зупинився, продовжуючи насвистувати носталь гійну мелодію з «Хрещеного батька». Поліз у кишеню, розгорнув пакетик і доїв круасани (вишнева начинка мар муляда ще парувала). Піднявши очі, він побачив, що хлопці дивляться на нього в німому благанні.
- Хочете трохи?.. - спитав він із напханим ротом. Семп льований зачаровано подивився на того і лише повільно похитав головою у німому запереченні. Здавалось, він упав у транс. Павук навіть не хитав головою, лише досадливо копнув купу листя.
