Проте іноді формали можуть досить вдало мімікрувати під певні течії андеґраунду. В таких випадках самого зовніш нього сканування недостатньо. Потрібне ж и в е с п і л к у в а н н я.
Методом ж и в о г о с п і л к у в а н н я - попри всю його небезпечність - безпомилково викривається істинне обличчя пацана.
«Гопніки розробили власний моральний кодекс чести, - пише Жижка Рафалович, - кодекс чести, який ґрунтується на повному безчесті й на відсутности будь якого кодексу чести як такого. […] Цей кодекс передається усно […] з покоління в покоління, перетворившись у вироджену форму фольклору. Справжній пацан повинен уміти у будь яку хвилину абаснувати (обґрунтувати) те, що він пацан, а не лох. […] Хто цього не вміє - відповідно ніякий не пацан.
Справжні пацани т р у д я т ь с я - що на сленґу означає «забирати в лохів гроші»; гопів легко розпізнати по їхньому арґо, а ще простіше - по нахабному тупому виразу обличчя, котре немовби промовляє: «Хто ваділа на цій землі? Я ваділа на цій землі!». Гопи є першими паростками підліткової злочинности, і мрія кожного з них - «стати вором в законє».
[…] Їхня кінцева мета - надґлобальний, вселенський конформізм. Вони ненавидять усе, що відрізняється від СІРОСТИ, тієї порошнявої млявої СІРОСТИ, якою вони, власне, і є». (цит. за книгою К. Жижка Рафалович «Ігорич, Немирич, Нірванич і Доберманич: 101 день у Панк клюбі».,«МіМ», Л., 1997 р.).
Пацани усюди (а у коледжі особливо) зневажали й дуже не любили неформалів. Неформали, у свою чергу, не любили їх. Але якщо останні у більшості своїй були ліберальними пацифістами і не звертали на пациків жодної уваги, то гопи сприймали кожного кудлатого чувака як персональну об разу власної гідності. Тому й були винайдені такі геніальні речі, як «стріла», «качелі» тощо.
Банзай сказав, що, звісно, зможе, дуже навіть зможе їм допомогти, якщо вони готові виставити «поляну» для однієї особи.
- Не для мене, не переживайте, - заспокоїв він їх.
3.
Людина, для якої мала бути «поляна», - це Ростик Стриба. Він вчився на третьому курсі юридичного факультету, був хорошим Юрковим знайомим і провідним спеціалістом у даній сфері.
У той же день Банзай подзвонив йому з телефона, що був на першому поверсі.
- Ну то як, Роню? Поляна плюс оплата за проїзд. І дві години в тому місті.
- А як ти його назвав? Буки Бяки? Теж мені фани Ко нан Дойля. Добре, Банзаю, як для тебе, поляни може не бути.
Лишень квиточок туди і назад. А довго їхати?
