В стороны света | страница 27
Чи то є Біблії оман?
Чи то є божий ад?
Онука вийде на майдан,
і брата скривдить брат.
Микола Хижняк
–Гей-но, хлопці, рідне слово
пригадай, не знаймо втрат! –
скресне Стуса співрозмовник,
Василя молодший брат.
***
Даже Тычину
не пошлёшь без причины.
Прогулянка з Оленою Безсоновою
(перевод с русск.)
Збагнеш себе ранком
якогось біса,
якогось травня
та дивишся, дивишся
у задзеркалля:
хто там скалить?
Живу та й живу
вітру навпроти.
Каже Сократ: «Дежавю».
Каже Де Сад: «Ломота».
Високий громади смак,
як газ над сектором Газа.
Пишемо Мон і Мах
верхи на унітазі.
А чи піти погуляти
з поетом Ізвіковим?
Тільки де ж його взяти
цього чоловіка?
Витоптуєш теми
з якою б і бог не погребував.
Вдивляючись в темряву,
вгледіти – небо.
***
Плине пташа по-під хмарою
над Дніпром суворим.
Перекладає віки кобзар.
***
Горлиця з немовлятами,
а козак вже вгледів
куряву на дорозі.
***
Степан схилявся до пластичних муз,
він фарби м‘яв і мав єство ефекту.
Йому здавалось: він втрачає глузд,
а це було новітнєє мистецтво.
***
Всілась птиця на майдані,
біля бані на паркані:
–Гей! – гука. – Всі безталанні,
безкишенні, бездиханні!
Тож настав шалений день:
кулемети – із кишень!
та й на площу! –
той не з нами, хто не йде,
ми відмиємось від мулу!
–Хай завгар, – усі гукнули, -
за атамана буде!
І пішли з міст і городами,
з шахт по пелькам і по мордам,
і з отарою чабан:
–Буду пан я і гетьман!
Чим я вам не командир!
Вечір, рев, курява, пил…
Откровения Хайяма
***
Насколько я Тебя познал,
настолько я к Тебе и приблизился.
О. Хайам
Выпита жизнь и опрокинут стакан,
справа налево и всяко прочитан Коран.
Умер и ровно на расстояние смерти
к Богу стал ближе Хайам.
Игра
Площадка ровная, мяч кругл,
забава сердцу, тренаж для ног и рук.
Начала и концы, игрок и зритель –
в руке невидимой, швырнувшей мяч в игру.
Газель
Безумца славит, хитреца спасает страх,
вино Хайяма крепко держит на ногах.
Как всякая болезнь натягивает жилы,
мозгам природа не позволит простудиться.
Когда бы не паденья, мы б не жили.
Недосказанное рубаи
Недаром прожил на земле свой век
нарисовавший звёзды человек.
Рубайят
«Есть в мире дух, есть в мире тело», –
горячее лицо гудело.
–А что не тело и не дух? –
спросили – и лицо потух.
Выбор есть
Быть лучше тощим и здоровым, чем
жрать на ночь мясо или что попало.
Пить одному приятно из бокала,
а с кем попало, из горла – зачем?.
Пей!
Если жизнь – потаскуха и сука,
если друг – лучше б не было друга,
если некому руку пожать, –
пей! на ручку кувшина опустив свою руку.
Последнее рубаи
Насколько надобно судьбе,
настолько ближе стал к тебе,