В стороны света | страница 27




Чи то є Біблії оман?

Чи то є божий ад?

Онука вийде на майдан,

і брата скривдить брат.

Микола Хижняк

–Гей-но, хлопці, рідне слово

пригадай, не знаймо втрат! –

скресне Стуса співрозмовник,

Василя молодший брат.


***

Даже Тычину

не пошлёшь без причины.

Прогулянка з Оленою Безсоновою

(перевод с русск.)

Збагнеш себе ранком

якогось біса,

якогось травня

та дивишся, дивишся

у задзеркалля:

хто там скалить?


Живу та й живу

вітру навпроти.

Каже Сократ: «Дежавю».

Каже Де Сад: «Ломота».


Високий громади смак,

як газ над сектором Газа.

Пишемо Мон і Мах

верхи на унітазі.


А чи піти погуляти

з поетом Ізвіковим?

Тільки де ж його взяти

цього чоловіка?


Витоптуєш теми

з якою б і бог не погребував.

Вдивляючись в темряву,

вгледіти – небо.


***

Плине пташа по-під хмарою

над Дніпром суворим.

Перекладає віки кобзар.


***

Горлиця з немовлятами,

а козак вже вгледів

куряву на дорозі.


***

Степан схилявся до пластичних муз,

він фарби м‘яв і мав єство ефекту.

Йому здавалось: він втрачає глузд,

а це було новітнєє мистецтво.


***

Всілась птиця на майдані,

біля бані на паркані:

–Гей! – гука. – Всі безталанні,

безкишенні, бездиханні!

Тож настав шалений день:

кулемети – із кишень!

та й на площу! –

той не з нами, хто не йде,

ми відмиємось від мулу!


–Хай завгар, – усі гукнули, -

за атамана буде!


І пішли з міст і городами,

з шахт по пелькам і по мордам,

і з отарою чабан:

–Буду пан я і гетьман!

Чим я вам не командир!


Вечір, рев, курява, пил…

Откровения Хайяма

***

Насколько я Тебя познал,

настолько я к Тебе и приблизился.

О. Хайам

Выпита жизнь и опрокинут стакан,

справа налево и всяко прочитан Коран.

Умер и ровно на расстояние смерти

к Богу стал ближе Хайам.

Игра

Площадка ровная, мяч кругл,

забава сердцу, тренаж для ног и рук.

Начала и концы, игрок и зритель –

в руке невидимой, швырнувшей мяч в игру.

Газель

Безумца славит, хитреца спасает страх,

вино Хайяма крепко держит на ногах.

Как всякая болезнь натягивает жилы,

мозгам природа не позволит простудиться.

Когда бы не паденья, мы б не жили.

Недосказанное рубаи

Недаром прожил на земле свой век

нарисовавший звёзды человек.

Рубайят

«Есть в мире дух, есть в мире тело», –

горячее лицо гудело.

–А что не тело и не дух? –

спросили – и лицо потух.

Выбор есть

Быть лучше тощим и здоровым, чем

жрать на ночь мясо или что попало.

Пить одному приятно из бокала,

а с кем попало, из горла – зачем?.

Пей!

Если жизнь – потаскуха и сука,

если друг – лучше б не было друга,

если некому руку пожать, –

пей! на ручку кувшина опустив свою руку.

Последнее рубаи

Насколько надобно судьбе,

настолько ближе стал к тебе,