Рада дає, сказати б, звідомлення перед організованими масами про свою роботу в справі відновлення української автономії, вперше розкриває ті плани, які вона має переводити в життя з волі тих мас; вперше, нарешті, говорить до своїх виборців як виборний уряд - тоном власті, що вимагає послуху, дисципліни й солідарної роботи для невпинної організації всього життя на Україні.
Раніше чи пізніше це повинно було статися. Події останніх днів, а надто відповідь Тимчасового правительства на українські домагання, тільки прискорили, тільки дали привід до рішучого слова. Центральна Рада, яку висунули на арену життя революція й надзвичайний розмах національного відродження на Україні, з найперших днів свого існування стала справжнім центром українського руху. До неї неслися з усіх боків бажання пробуджених мас, од неї вимагали тих чи інших заходів, на неї покладали національне заступництво в усіх сферах життя.
Справді «волею народу» на Центральну Раду покладено діло великої ваги -надолужити брак власних правительственних органів, вести організацію національного життя, стояти на стороні потреб українського народу. Вага цього діла ще побільшується тим, що Центральна Рада не має офіціальної власті, що все її значіння спирається на самому моральному авторитеті і тільки на йому, що низькоокі офіціальні круги не тільки не бажали той авторитет використати, але навіть одкидали всякі спроби порозуміння й спільної праці.
Делегація Центральної Ради до Тимчасового правительства детально вияснила справу в петроградських сферах, і можна було сподіватися, що органи правительства нарешті зрозуміють, що так далі бути не може, що в інтересах спокою й організації на Україні треба облишити давню тактику нехтування потреб українського народу, що треба дати нарешті ясну й певну відповідь на питання, що саме життя ставить і владно домагається розв’язання. На жаль, і цим разом ми спинились перед замкненими дверима... І Центральна Рада приневолена була пояснити справу тим громадським кругам, що викликали її до життя й поклали на неї нелегке й відповідальне завдання обороняти права українського народу й виводити волю його до нового ладу.
Цю насамперед потребу і має універсал Центральної Ради задовольнити. Він оповіщає про ті обставини, в яких і доводиться проводити свою роботу, творячи підстави нового ладу на Україні; він виразно становить питання про стосунки до офіціальних кругів; він позначає нарешті ті шляхи, якими має Україна здобути своє право.
