Мы все с планеты одной | страница 26
И кордилины, розы зацвели,
И хорошо ему в родной юдоли.
В кругу беседки «Тайны звука» встань
И наслаждайся лучезарной далью:
К ногам кумира пал Хамид-султан
И наградил алмазною медалью.
В тенистых чащах блещут соловьи,
И ручейки бегут к садам и рощам,
Маслины украшают сад любви,
Античный мир являет тень и роскошь.
В чудесном парке, средь вальяжных скал,
Мы на шторма глядим, забыв о лени,
А вдалеке гремит «девятый вал»,
Что на картине обессмертил гений.
2015 г.
Иван Куницкий
Родился 24 ноября 1956 года в селе Шевченковка Магдалиновского района на Днепропетровщине. Член Крымского республиканского творческого союза «Крымская ассоциация писателей». Автор четырёх поэтических сборников на русском языке, а также книги юмора «Веселый смеховей», книги стихов на украинском языке.
Про тебе згадую, кохана
Мені нагадує про тебе
Стареньке фото не стіні.
Промінчик сонця, клаптик неба
І клин осінніх журавлів.
Про тебе згадую, кохана.
Всі наші ночі, наші дні
І смак нестримного бажання,
Сплива все в пам’яті моїй.
Я пам’ятаю твої руки
І губ п’янкий, солодкий мед,
Всі наші зустрічі й розлуку.
Не знаю, зараз де ти, де?
В той день, коли ми розлучались,
Я не сказав: «Пробач мені».
Але так сталось, ой, так сталось,
Немов в якім примарнім сні.
Та що поробиш, така доля.
Для себе кожен вибрав шлях.
Не знав в житті той лише болю,
Хто не кохав, хто не кохав.
Ти в моєму серці, ненько-Україна
Мене водила доля у світи.
В чужих краях шукав даремно щастя.
Вокзали, гавані, аеропорти.
Фортуна повертала, як удасться.
Свій хліб насущний тяжко заробляв.
Неначе віл, напружено трудився.
На дискотеках дарма не гуляв.
Солоним потом від роботи мився.
Не доїдав, було, й не допивав.
Складав доляри, щоб сім’ю підняти.
І де я тільки лише не блукав,
Ти снилась дуже часто рідна хата.
Про Україну завжди пам’ятав.
Про те, що я від роду українець.
І все, що у житті найкраще мав,
Гірсть рідної землі – святий гостинець.
І дуже скоро вже наступить час.
Я повернусь додому із чужини,
Бо так давно не бачив усіх вас.
Ти в моїм серці, ненько-Україна.
Наповнить всіх нас благодать господня
Пахнуло сонце у моє віконце,
І наступив ясний, погожий день.
Зійшов на землю ангел-охоронець,
Що по життю мене завжди веде.
Радіє все життю на світі суще.
Я п’ю до дна божественний напій.
Співа душа натхненно невмируща.
Зі мною поруч добрий ангел мій.
І він мені в житті допомагає.
Я з ним прийшов у цей великий світ.
Всі перешкоди на шляху здолаю.
Робити буду все я так, як слід.
І ангел мій зі мною разом буде,
Книги, похожие на Мы все с планеты одной
