Перенесения36 з Спаського собору у 1578 році мощів до Москви у храм, що стояв над Тайницькими воротами, і який названо тоді ж Чернігівським собором[26] свідчило про велику популярність у царському середовищі і в народних масах культу Михайла та Федора, віру великогрішного царя у зміцнення своєї влади саме підсиленням московського пантеону найвідомішими святими мучениками і про те, що у такий спосіб влада намагалася духовно поєднатися з населенням спірної території. У Москві згодом збудували церкву в ім’я Чернігівських чудотворців.[27] А урочистий день їх зустрічі 14 лютого став відзначатися як свято.
У 1770 році мощі святих було перенесено до Сретенського собору, а в 1774–му — в Архангельський.[28]
Катерина П для урочистостей встановлення миру з Турцією після вдалих перемог російської армії наказала виготовити велику срібну раку, на якій майстер Роберт зобразив наступ монголів на Київ, поїздку мучеників до Батия, образ князя Михайла, а також вигравіював текст:
«Во славу Тріупостаснаго Бога, вь честь Приснопамятному Святому Михаилу Черниговскому, от корене Равноапостольнаго Князя Владиміра Великаго в седьмой степени произшедшему, за веру и Отечество с другом своим Феодором Болярином в Орде от Батыя в 1244 лето 20 Сентября пострадавшему, из Чернигова в столичный град Москву принесенному, здеже сь державными своими сродниками почивающему, Благочестивейшая Великая победами и миромь превознесенная Императрица Екатерина Вторая, всехь единоверных, Греко–Восточныхь Христіань надежда, покровь и избавленіе, силу Оттоманской Порты низложившая, неприступную Бендерськую крепость в прахь и пепель обратившая, победоносное свое оружіе за Дунай разпространившая, сожженіемь и совершеннымь Турецкаго флота в Архипелаге при Чесме изтребленіемь прославившаяся, Молдавіи, Валахіи и Архипелажским островам вожделенныя выгоды утвердившая, народам, обитающим вь Крыму, вь Кубани и Тамане свободу даровавшая, одержаніем пристаней, Керчи, Еникуля, города Кинбурна к новым промысламь и кораблеплаваніям в Чорное и Белое море путь отверзшая, возобновляя древнія града Кремля зданія новымь великолепіемь, сію раку вь торжественное изьявленіе преслано заключеннаго с Портов Оттоманского Іюля 10 дня 1774 года мира, и в знак истиннаго своего благочестія и пламенеющей к Богу благодарності, вь третіенадесять лето благословеннаго своего царствованія, при Наследнике своем Благоверном Государе Цесаревиче и Великомь Князе Павле Петровиче и супруге Его Благоверной Государине и Великой Княгине Наталіи Алексеевне от созданія міра 7282, от Рождества Христова 1774, воздвигнути благоволила».[29]
