Раньше Грищенки жили в Харькове, Галиного мужа на работе ценили как инженера-гидролога, даже комнату им дали на Клочковской улице. А потом вдруг – раз! и выгнали со службы, только в Полтаве им и удалось устроиться. Тамошней жизнью, вроде, были довольны, прислали карточку – сидят вместе с сыном Тарасом на каком-то поваленном дереве, видно в лесу.
Мы извиняемся перед читателем, но если он хочет больше узнать о новом мировоззрении Петра Степановича, то ему придется смириться с тем, что мы временно перейдем на украинский язык. Ведь наше повествование основано исключительно на документах, в данном случае, на подлинных письмах. А Грищенко принципиально писал только по-украински. И Петр Степанович отвечал ему также, чтобы Грищенко не возомнил о себе и не посчитал, что он, Петр Степанович, совсем уже забыл рідну мову. Грешным делом, он иной раз думал, что Грищенка-то с его украинским языком и уволили со службы по подозрению в симпатиях к разоблаченному националисту Скрыпнику и его компании. Но точно он не знал, а сам Грищенко объяснял свои злоключения по-иному. Он все подробно описал Петру Степановичу.
Західні райони Харківської області бідні на поверхневі грунтові води, тому там просвердлено артезіанські свердловини. Ці свердловини не звичайні, вода з них сама піднімається вище поверхні землі. Труби в цих свердловинах закінчуються над поверхнею землі метрів на три і з загнутими до низу кінцями. Ото водичка з них сама собі й тече день і ніч. I витікае її, як я підрахував, неменше як п'ятнадцять мільйонів літрів за одну добу. Це 1,5 мільйонів відер на добу, які задають величезної шкоди населению і державним установам тим, що заливають великі площі городніх і орних земель, а головне, утворюють антигігіенічні умови для населения. I до того ж ця вода, можливо, є придатною не лише для питних та господарчих потреб, але вона й лікувальна. Вивчивши цю справу, я, по своїм службовим обов'язкам, не міг не підняти питания про заборону хижацького методу експлуатації артезіанських свердловин і про влаштування на них водорозбірних колонок. 3 цього й почались мої злі пригоди. Мене вигнали з роботи. А після цього, як я не складав зброї,мене переслідували, хто тільки не лінувався…[7].
Петра Степановича самого, как мы знаем, не раз увольняли со службы, этим его трудно было удивить. Сейчас он, правда, работал, но все-таки посчитал нужным дать понять Грищенко, что и у агрономов жизнь не легкая, не у одних гидрологов.
