Вступ до інженерії програмного забезпечення | страница 4



До того ж, уперше акценти в методах, засобах і процесах розробки програмного забезпечення були зміщені: по-перше, з кодування програм на інші процеси їх розробки, а по-друге, з якісних аспектів у бік кількісних, інженерних. Окрім цього, додатковий стимул отримали ті, хто виконував наукові і практичні роботи з економічного напряму і менеджменту проектів програмного забезпечення.

Таблиця 1.1

Періоди розвитку1960±5 років програмування "any-wich-way"1970±5 років «програмування в малому»1980±5 ро­ків «програму­вання у ве­ликому»
Об'єкти порівняння   
Об'єктиМаленькі програмиАлгоритми і програмиСистемна структура
ДаніНеструктурована інформаціяСтруктури данихБази даних
  і типи 
УправлінняЕлементарне ро­зуміння діаграм управлінняПрограми виконуються і закін­чуютьсяПрограми, що безпере­рвно вико­нуються
Простір етанівСтан, що погано розуміється окре­мо від управлінняМаленькі, простіВеликі,
   структуризовані
Організаційне управлінняНемаєІндивідуальні зусилляКолективні
   зусилля,
   супровід
Інструмент»АсемблериКомпілятори, редактори, заван­тажувачіСередовища, інтегровані інстру­менти

1.2. Інженерія програмного забезпечення - інженерна галузь

Інженерна галузь характеризується діяльністю, що ґрунтується на таких принципах:

- ефективність - результати отримують за допомогою заданих ресурсів, які відповідають висунутим вимогам і стандартам;

- практичність - результати мають конкретних замовників;

- фундаментальність - результати отримують на основі знань фундаментальних наук;

- успадкованість - результати отримують на основі нагромад­женого досвіду, виключаючи діяльність «з нуля»;

- відчутність - результати є відчутними продуктами, які мож­на застосовувати, руйнувати, а також досліджувати за допомогою емпіричних методів пізнання;

- супроводження - результати, знаходячись в експлуатації, обов'язково супроводжуються (обслуговуються),

У процесі розвитку людства з'явилося багато інженерних галу­зей, але їх становлення проходило один і той же шлях, у якому роз­різняють три фази (рис. 1.1),

Рис. 1.1. Фази розвитку інженерної галузі

У кожній фазі мають місце виконавці, ресурси, методи реаліза­ції і використання продуктів галузі. Для фаз характерне:

- фаза І: виконавці - віртуози і талановиті одинаки; ресурси - інтуїція і груба сила; методи - випадкова передача досвіду, екстра­вагантне застосування матеріалі»; використання - виробництво для себе;

- фаза II: виконавці - майстерні-виробники; ресурси - окремі інструменти; методи - механічний тренінг, облік економічних чин­ників у виборі матеріалів; використання - виробництво для прода­жу, утворення ринку;