Процеси змінюються, оскільки вони викопуються в різних контекстах, призначені для розробки різних типів систем і мають різні типи бізнес-обмежень (плани, ціна, якість і надійність). Тому реальний процес розробки програмного забезпечення повинен мати можливість адаптуватися і конфігуруватися під поточні потреби конкретного проекту і/або організації. Розробляючи уніфікований процес, у нього була включена можливість спеціалізації. Будь-яка організація, що використовує уніфікований процес, з часом спеціалізує його, пристосувавши до своїх умов.
4.2.2. Контроль виконання процесу
Для контролю виконання процесу використовуються контрольні точки. Контрольна точка - це місце, визначене часом у процесі, коли він зупиняється і здійснюється оцінювання параметрів складових фази життєвого циклу.
Розрізняють три типи контрольних точок:
- основні - встановлюються в кінці кожної стадії розробки на рівні всієї системи. Дають змогу виявити великі проблеми, узгодити точки зору управління та розробки і підтвердити, що цілі даної стадії досягнуті;
- другорядні - встановлюються в кінці ітерації (у рамках стадії) для детальної перевірки результатів ітерації і для санкціонування подальшої роботи;
- оцінки стану - встановлюються довільно і дають змогу контролювати хід процесів.
Для основних контрольних точок в кінці кожної стадії використовуються формальні, схвалені зацікавленими сторонами критерії оцінки і опису версій. Для другорядних контрольних точок застосовуються неформальні критерії, встановлювані командою розробників.
Критерії точок оцінки стану виробляються залежно від ситуації, що склалася.
Рівень і кількість контрольних точок змінюються залежно від таких параметрів, як: масштаб проекту, кількість зацікавлених сторін, стан бізнесу, технічний ризик і чутливість проекту до змін витрат і термінів. Для більшості процесів потрібно встановити всі основні контрольні точки (відповідно до кількості стадій). Лише у виняткових випадках слід додавати основні контрольні точки або оперувати меншою їх кількістю. У простіших проектах для контролю проміжних результатів може знадобитися менша кількість другорядних контрольних точок або їх не потрібно буде зовсім, а періодичність оцінок стану може бути невеликою (наприклад, щоквартальною).
