куда спешить? Зачем куда-то лететь? Завтра утром и поеду, как раз сценарист туда
подгребется.
Та не так сталося як гадалося… От местной пищи начал урчать желудок… Не
сильно, просто показывал свое недовольство. Этим огорчила хлебосольных хозяев,
потому что не могла ничего есть. Совсем забыла, что с дому брала таблетки на этот
случай.… А потом в дУше неловко поскользнулась и подвернула ногу. Сначала не
обратила на это внимания, но к обеду нога подпухла. Подворачивая ногу, походу и спину
потянула. Ну вот и развязка. Приеду к сценаристу вся больная – он проклянет минуту,
когда со мной связался. Срочно пишу ему е-мейл, что все отменяется, и я еду домой.
Кстати, опять проснулась без петухов... Вчера видела, как коровы идут с
пасовиська. Строем и разбившись по парам, маршировали как пионеры. Идут ровным
шагом, почти в ногу. Не быстро и не медленно, а как и положено в строю. Левой, правой,
левой, правой... Строго посреди улицы. Никаких кизяков за собой не оставляют:
чувствуют свою ответственность, что они в Евросоюзе. Деян объясняет, что еще года 4
назад у них тоже коровы гуляли как придется. А сейчас запретили….
Чи хочу я такого Євросоюзу?... Спливає мила серцю картина... От череда суне
головною вулицею мого рідного села, де я гостювала у бабусі в дитинстві. Проходять
повільно, дорогою скубуть травичку. Повні вим'я погойдуються... На дорозі в калюжі
брьохаються кури-гуси... Одна корова сповільнила свій хід і решта чекає на неї, а
чередник ліниво їх підганяє. Саме ліниво... Ніхто нікуди не квапиться... У Шепоті на
Буковині я взагалі бачила як корів з ранку випускають з двору як курей. Корови там
гуляють де воліють до вечора, а потім самі приходять додому. А у Путилі ще краще.
Полізла якось на гору, розперіщену траверсними стежинами, ну дуже вузькими. І так
обережно просувалася цими стежками, та й то ледве не зірвалася. І як же засоромилась,
коли поперед себе побачила корову, яка спокійнісінько і неквапом йшла цією самою
стежиною на свах чотирьох ратицях. У Путилі корови гуляють навіть по горах як і де їм
заманеться. Отак ідеш, а отут череда корів перед тобою незрозуміло звідки взялася. І
пасуться наші вільні українські корови, поки що не Євросоюзні. Просто дивом дивуєшся...
