Миф о «переодетых энкавэдэшниках» | страница 9



К началу 1945 г. в результате массированных ударов Внутренних Войск при активной поддержке воинских частей Красной армии, отделов контрразведки «СМЕРШ» и Пограничных войск НКВД крупные формирования УПА были разгромлены. 26 января 1945 года оперативно-войсковой группой Камень-Каширского райотдела НКГБ и 169 стрелкового полка ВВ под командованием старшего лейтенанта Савинова в селе Рудка-Червинская Волынской области был захвачен командир соединения УПА-«Пивнич» Юрий Стельмащук («Рудый») На допросах Стельмащук откровенно рассказал об ухудшении положения УПА после мощных военных ударов и оперативных мероприятий советской стороны. По его словам, УПА-«Пивнич» потеряла до 60 % личного состава и около 50 % вооружение. Особенно пострадал боевой потенциал «повстанцев» от ликвидации сотен складов-криёвок с оружием, боеприпасами, продовольствием.[13] По данным Управления по борьбе с бандитизмом НКВД УССР на протяжении 1944 г. было уничтожено 57405 и задержано 50387 участников националистических бандформирований.[14]

В сложившейся ситуации перед верхушкой ОУН-УПА остро встала задача максимально сберечь свои кадры и дождаться взрыва «Чумы» — так в документах ОУН зашифровывалось начало вооруженного конфликта между странами Запада и СССР.[15] По этому поводу в документе «Становище ОУН в Карпатському краї» подчёркивалось: «Настрої у нас не дуже бадьорі, кожну весну очікують на війну, так як тільки у війні бачать своє спасіння».[16] Опасение вызывало и моральное состояние рядовых участников подполья. В приказе Ч.12 командования УПА — «Захид» говорилось, что, вместо активного маневрирования, формирования УПА засели в Черном лесу и заняли пассивно- выжидательную позицию. А это, в свою очередь, отрицательно сказалось на дисциплине и приводило к конфликтам с окружающим населением.[17]

О том, что это была стойкая тенденция, свидетельствует приказ Ч.15 командира ТВ Магура (Калушский район Станиславской обл.), в котором откровенно признаётся «незадовільний, жалюгідний і подекуди фатальний стан відділів і підвідділів УПА-Захід. Цілі й завдання, поставлені перед відділами УПА нашим політичним проводом, не стоять у пропорційному відношенні до проведених ними дій політичного, бойового і пропагандивного характеру…У загонах панує бездіяльність, втеча від ворога, загальна деморалізація, пияцтво, з чим мусимо розпочати боротьбу, бо це доведе відділи до упадку й тягнутиме за собою організацію».