). Здѣсь уже молитва получаетъ магическую силу оттого, что подвергается извѣстному измѣненію. Чтобы яснѣе показать всю близость заговора къ молитвѣ, приведу здѣсь описаніе чтенія заговора надъ ребенкомъ бойковскимъ знахаремъ. "Вошли въ низкую избушку. Темно. Въ переднемъ углу и на стѣнѣ слабо выдѣляется по темному образу. Со всѣхъ четырехъ сторонъ окна, какъ во всѣхъ бойковскихъ хатахъ, нарисованы мѣломъ кресты. Подъ образомъ старикъ посадилъ бабу съ ребенкомъ, самъ, сложивши руки, сталъ поодаль… Тихо, спокойно, но съ силой, твердо вычеканивая слова, началъ молиться старецъ:
"Помо́люся Господу Богу, всемогущому, пресвятій пречистій Діві Маріі i Тройці святій единій i всім святим тайнам; — я вам ся молю i вам ся поклоню: будьте мені до помоци, до поратунку із сего Івана крещеного ізогнати всякого врага i супостата, всю нечистоту i біду ізогнати із сего крещеного, родженого Івана, із его частей, із его члонків, i із усіх чувствів поганого болища, нечистого, паскунного плачища i всіма силами божыми, i духами святими.
76
I так ми Боже допоможи, во Тройці, Святій i пресвята Діво Mapie, свята Магдалина́, свята Варвара i всі Святіі"… — Долго призывалъ онъ такъ всякихъ святыхъ, ангеловъ и архангеловъ и всякія небесныя силы на помощь себѣ, говоря: "що вас выкликую, що вас прыкликую, що вас молю, що вас прошу í вам ся кланяю" — и перешелъ послѣ этого къ молитвѣ элементамъ: "Помолюся i покланяюся Небу, Землі, Зьвіздам i Сонцю правенному, Вітрови святому i всім святым силам Божым i всім святым духам небесным; тобі, Отче святый, всемогущий, всевышний, покланяемся тобі i слугам твоім святым — будьте мені до помоци i поратунку із сего крещоного родженого Івана ізогнати поганого болища (въ другой разъ), — гісти́ща, нечистого руматуса, кервище паскунну i всілякого болища невідомого i незнаёмого — ізогнати ёго i заклясти ёго всіма силами божыми i духами святыми"… Искренней, горячей, свободной вѣрой въ Бога и его силу, въ возможность единенія его, стараго человѣка, съ Всевышнимъ вѣяло все время отъ этой молитвы. Вѣря въ ея чудодѣйственную силу, старикъ обратился прямо къ Плачу, чтобы его окончательно прогнать и заклясть: "Ты, поганый плачищу, нечистый плачищу, паскунный плачищу! Я до тебе говорю — говорю до тебе всіма силами божыми: відки ты прійшов, із чогось прійшов на сего крещеного, родженого Івана — ци ты із скалів прійшов, ци із степів, ци з вертепів, ци водами, ци дорогами, ци розпутіями, цись прійшов из громів, ци з блискавиць, ци з огне, ци з воды, відкісь прийшов — там піди; ай ніхто тя не видів колись прийшов, абы тя ніхто не видів, колись ізійшов. — Јзійди, потим не увійди, запрічаю тя, i проклинаю тя всіма силами божыми… Роса сходит со небес благословенна, падет на землю благу́ благословенну — сонце огріє, вітер подує, вона ізгине від сонця i від вітру. Як роса погибає від сонця i від вітру, так поганий болище-плачище… від божественныхъ молитов, від святих слів, від вгонників Христових, від усіх сил небесных погинеш, почо́рніеш, яко уголь розсиплешся на порох, від нешного дне аж до віка. — Пропавесь, i препадеш, есь проклятий i заклятий, во вік віков амінь"
