Storona | страница 32

На первую страницу

деда

Здесь

с сине-желтым

на ровне

Флаг

красно-черный

веет цветом

О той

бандеровской поре.

И шик,

и блеск,

и аккуратность —

Ігнат не метится

скрывать

Своё богатство,

свою

знатность

И на Тараса

смотрит стать,

С каким-то,

что ли поученьем,

Стремясь,

сочувствие отдать.

Во взгляде

доброе

призренье

И превосходства

смутна гладь.

«О, мій дідусь,

кажи

коли ми

Почнемо діяти.

Коли?

Щоб пізно

не було

робити,

Щоб руки

сильними були.

Я знаю,

бачив підготовку.

Та ти ж

мене

сам відправляв

До таборів,

багато толку

Від тих військових

жорстких вправ.

Готов

чекати

скільки треба,

Але вогонь

мій

вже горить.

Країна чахне,

бачить небо,

Що наша

влада

тут творить.

Хоча не наша,

а Російська

Вона продасть

країну всю

За газ,

за я́рлики

ординські,

За те,

щоб бути

у строю.

Ти подивись,

що роблять

гади —

Корупція

та свавілля́

І хочуть

мову

знищува́ти

Прикрившись —

хартія добра.

А що на сході,

що там в Кри́му?

Ніби нема

країни жил —

Ні мови —

честі України —

Братва та флот

російських сил.

Я пам’ятаю

ветеранів,

Що тренували

нас тоді.

Вони

нам все

розповідали —

Кавказу

барви

та вогні.

Вони

в Чечні

фронти тримали,

Щоб на

Крим наш

не йшла Москва.

Та у літах

четвертих гнали

Тих,

кто

приїхав за хабар —

Цих супостатів

синьо-білих,

Що рабський нам

пригріли пар.

А зараз що?

Коли напливи?

Робити діло

вже пора.

Донбасу ми

чужі та страшні,

Їм Кремль там

промив мізки.

Алярм підняти

буде важко,

Вкраїнський пряник варт,

й різки.

Бідніють люди —

це навколо,

Спасибі Богу,

що не ми,

Але не може

бути довго

Цей без

– законня

фальші

мир[63]» —

Тарас

на выдохе

остался,

И встал

дед

с кресла,

после – сел

И вот уже

ответ раздался,

Теперь Ігнат

слова пропел:

«О, мій онук,

не в поспіх діло.

Ми «банду геть»

закричимо,

Коли

збагатитися

сміло

Нам підвернеться

часу тло.

Патріотизм —

це гарна справа,

Я сам колись

був у вогні,

Але

якщо

без капіталу

Тоді

не треба

це мені.

І не дивись

ти так

на мене

Я

у ненависті

вже свій.

Дух

революції

поверне

Мені грошей,

тобі

світ мрій.

Не ображайся,

але з часом

Ти зрозумієш

всіх та все,

Так

в Україні

є проказа

Вона для мене

інша є.

Донецький клан

хоче

придбати

Усі потоки

лиш собі.

Ми кинем цих

чортів за грати

Їх

допоможуть

вороги.

І всі

ображені

Донбасом,

Точніше,

мафією

цей

Піду́ть за нас

та пі́дуть

разом

До революції

людей.

Ти зрозумій

без капіталу

Ні одна

із

святих

ідей

Не буде

бомбою

чи даром,

Не буде

жити

для людей.

Нехай

не згоден

ти зі мною,

Не згоден зараз,

буде ще.

Але

все ж

одній

стороною —

Ми

революцією

є.

І ще

нам треба

набирати

До свого

табору

людей.

Усіх,

хто не

здоволен владой

Хоч росіянин,

хоч єврей.

Ти ж знаєш

що у Придністров'ї

Бік обіч

воювали

ми

З кацапами,

проти Молдови

Для української

землі.

Братів в

політиці немає —

Перейти на страницу