За ваши таланты, чтоб пришли ордена.
И хором все мы под конец тирады:
«Всегда мы вам ну очень-очень рады!!!»
Спич 5. Как свеча во мгле
(2002 год; г. Киев, Украина)
Юрию Константинову, журналисту
Что из того, что вы не Долгорукий, Юрий?
А сила воли? Пусть завидуют князья!
Желаем вам поменьше в жизни фурий
И чтоб повсюду – в доску гран-друзья!
Конечно, вы не Юрий (тот - Гагарин),
Но Космос для себя открыли на земле,
Интеллигент, немножко сноб, граммульку – барин,
Блеск интеллекта – как свеча во мгле.
Не Юра Яковлев? Не Ипполит вы?!
И в баню, как тот длинный, не ходок?
Так все равно возносим мы молитвы,
Чтобы прожили сотню плюс годок!
Со смехом, чувствами (без секс-сноровки?!),
А жимом, как у тезки Власова. Отпад!
И чтоб встречали вас лишь Счастья остановки
Да звездопад желанных вам наград!
Спич 6. Есть порох, так найдешь и жару
(2003 год; г. Киев, Украина)
Наливайко Олегу, топ-менеджеру масс-медиа
Ты стал отцом, о свет Олег,
Прими "Виват" от нас - коллег!
И не спеши здесь ставить точку:
Родить рекомендуем дочку!
Ну, а понравиться, то пару:
Есть порох, так найдешь и жару.
Сто лет - тебе. И вдвое - сыну!
Гуляй, дружок! Все - чин по чину!
А мы во здравие поднимем чары,
Устанешь ты от стеклотары.
За подвиг матери, за "вкладыш" твой
Стоим, хоть пьяны, - базальт-стеной!
Спич 7. Пішим ходом, а не рачки
(2007 год; г. Киев, Украина)
Пташенчук Галине, пирятинчанке
Ми бажаєм тьоті Галі
Хвіст тримати так і далі,
Щоб одержать ще медалі
Від онуків – штук чотири
Тут – ні грана від сатири!
Й побажання ще відверті
Шлем у цьому ось конверті:
Пішим ходом, а не рачки
Діставайтесь до Батрачки.
Як “Тойота” до Хорола
Ви газуйте до Порола.
Обганяйте кабана
На шляху до Шкарбана.
І за медом аж на тищу
Хутко рвіть на Замостище.
Геть хвороб суцільний морок
І живіть ще років сорок!!!
Спич 8. Брат-«росіянин» – ще той Діоген
(2008 год; г. Киев, Украина)
Продан Валентине, землячке
Полудень віку – оці півстоліття,
Перші, завважу, а буде - ген-ген!
Діти щасливі – Проданів віття,
Брат-«росіянин» – ще той Діоген.
Мама – найкраща! Чого ще бажати?!
Сонця у небі... Душевних щедрот...
Близьких частіше за чарку саджати,
Й ще півстоліття – без всяких “гидот”!
Ну, і здоров‘я – пудів під триста.
Настрою завше – на тисячу ватт.
І якою не буде дорога гориста,
Знайдемо вашу серед тисячі хат!
Спич 9. У три вирви – геть старість за двері
(2009 год; г. Киев, Украина)
Чете Валентине и Борису Костенко
Ось і стали дорослими ви,
Перетнувши поріг сивини
Не насправді, а лиш на папері:
У три вирви – геть старість за двері!
