Enty: — Добрый день! Хотелось бы узнать как обстоят дела с привлечением к ответственности «Ярины» Фарион за её возмутительные действия во львовском детском саду. Помнится, Вы очень громко говорили, что будете добиваться, чтобы её «деяния» не остались безнаказанными, но что-то воз и поныне там. Спасибо.
В. Колесниченко: — Смотрите ответ выше.
REM: — Уважаемый председатель!
Когда, конкретно, будут защищены мои права на русский язык? Наш Президент уже давно вешает «лапшу на уши» всем русским
В. Колесниченко: — Уважаемый REM, мне нужно конкретное ваше заявление по конкретному факту нарушения ваших прав, и мы вместе с вами в суде будем их отстаивать. Это я вам отвечаю как председатель Всеукраинского общественного правозащитного движения «Русскоязычная Украина». Но, к сожалению, хочу добавить такую информацию — что, например, для открытия детской группы с русским языком обучения в детском саду необходимо 5 заявлений родителей, для открытия класса с русским языком общения в школе — нужно от 10 до 15 заявлений родителей. Это общеизвестный факт. Но до настоящего момента ко мне не обращалась ни одна инициативная группа, которой на подобные заявления написали официальный отказ. Поэтому защищать права человека должен не председатель правозащитного движения, а каждый заинтересованный в этом человек. Моя задача помотать, и я это готов делать. Спасибо.
Наталія: — Пане Вадиме, ви симпатична людина, чудово володієте українською мовою, чому ж ви так ненавидите Україну і все те, що з нею пов'язано? Може в дитинстві вам просто нікому було привити любов до своєї Батьківщини? Може ви занадто мало читали книжок українських письменників? Повірте, всі ваші антиукраїнські дії не викликають до вас поваги! Дякую за відповідь.
В. Колесниченко: — Дякую за високу оцінку моїх здібностей, але ні ви, ні ті, хто вас підтримує, жодного разу не навели конкретних фактів мого «україножерства», «украиїнофобства» та ненависті до України. Наразі хочу вам повідомити, що коли до мене звертаються по допомогу, то я допомагаю незалежно від конфесійності людини і мови, на якій спілкується людина, прізвища чи місця проживання. Це мій обов'язок, і це я роблю із задоволенням. Але приниження прав співгромадян заради інших співгромадян нашої держави для мене неприпустимо, неприпустиме явище, з яким я ніколи не погоджувався і не буду погоджуватись. Наразі в цьому мене підтримують європейські урядові та неурядові організації, що підтверджується великою низкою заяв та рішень меморандумів в адресу України щодо системних порушень прав людини в Україні. Тому давайте з повагою і розумінням ставитися до наших співгромадян, для яких, наприклад, рідна мова не українська, які за свої податки утримають і нашу державу і мають рівні з вами права на отримання послуг від своєї держави. Дякую.
