— Увага, увага! — урочисто проголошує iнженер Фратев, головний спостерiгач «Променя». — Корабель перетнув орбiту планети Октава. Це означає, що ми вступили в сонячну систему Альфа Центавра А!
Нiби чудом, усiх покидає втома багатоденної напруженої працi. Наближення «Променя» до яскраво сяючого двовiр'я потребувало все бiльше i бiльше складних i точних розрахункiв. Ще до прильоту в сонячну систему необхiдно було «зважити» й «вимiряти» планети, встановити їхню температуру та склад атмосфери. За вiдносно короткий час ученi повиннi були розрахувати орбiти всiх восьми планет, якi були виявленi у Центавра А. У цiй титанiчнiй працi неоцiненним помiчником їм став «електронний мозок» чеського вченого Свободи — машини, яка за кiлька хвилин виконувала тi розрахунки, що вимагали б багаторiчних зусиль цiлого колективу обчислювачiв.
Академiки Навратiл та Чан-су з допомогою радiолокаторiв проникали крiзь атмосферу планет i вивчали їхнi поверхнi. Повiдомлення Фратева застало їх саме тодi, коли вони на екранi астротелевiзора уважно розглядали зображення Терцiї — Третьої, - планети, що, як i всi iншi планети незнайомої сонячної системи, дiстала свою назву за порядком вiддаленостi вiд центрального свiтила.
— Наша Земля теж третя вiд Сонця, але з Терцiєю її не порiвняти! почухав потилицю Чан-су. — Погляньте: море й море… Де-не-де острiвець — i знову море. Для рослин i вищих iстот тут просто не лишається мiсця.
— Мене це й не дивує, - сказав тихо Навратiл, не зводячи погляду з зображення планети. — Зiрка Центавра А за своєю яскравiстю, температурою, масою та розмiрами справдi дуже схожа на наше Сонце. Але ми не повиннi забувати, що Центавр — тризiр'я, тодi як Сонце — самотнє. Це означає, що на планети цiєї системи впливають ще два свiтила, розташованi порiвняно близько. Можна припускати, що найкращi умови для вищих форм життя могла б мати планета, бiльш вiддалена вiд Центавра А, — наприклад, Кварта або Квiнта.
Академiк Чан-су замiсть вiдповiдi натиснув на одну з кнопок вiдеофону:
— Товаришу Северсон, прошу, скеруйте iмпульси радiолокаторiв на планету Кварту.
Навратiл обернувся до вiкна. На його обличчя впало сяйво далекого Сонця.
— Гадаю, що навряд чи слiд це робити, — сказав вiн задумливо. — Три найближчих планети особливої надiї не подають. То чи не краще просто вирушити до Кварти та оглянути її на власнi очi?
