Вiн швидко набрав номер на вiдеофонi i, як тiльки в маленькому вiконцi з'явилось обличчя лiтньої людини, сердито запитав:
— Даруйте, щось трапилось?.. Так, це Заяц… Де працюють з надпотужними вибуховими речовинами?
Людина на екранi здивувалась:
— Я не розумiю вашого хвилювання, товаришу Заяц! Ви забуваєте, що сьогоднi недiля… А потiм, наскiльки менi вiдомо, останнiм часом з вибухiвкою не працюють нiде… Момент!.. У мене зараз термiнове зведення, викличу вас за хвилину.
Зацiкавленi хлоп'яки посхоплювались з крiсел i з'юрмились навколо вiдеофону. Збiгло кiлька хвилин, поки спалахнув червоний вогник виклику.
— Ви мали рацiю, докторе! — голос мужчини на екранi тепер звучав стурбовано. — Зараз надiйшло повiдомлення, що на схiдному узбережжi Африки, мiж Порт-Шепстоном та Мгандулi, в небi з'явилось червоне сяйво, а потiм пролунав сильний вибух, схожий на вибух атомної бомби… Викличу вас ще, коли дiстану звiстку вiд комiсiї, яка щойно вилетiла на мiсце нещасного випадку.
«Де б у наш час узялась атомна бомба? — мiркував доктор Заяц. — I хто б експериментував з нею?»
Звiстка була така приголомшуюча, що хлопчаки навiть втратили iнтерес до недiльного репортажу. Вони тихенько вмостились бiля вiдеофону i разом з Заяцом чекали на повiдомлення з Африки.
Збiгали секунди, хвилини… Минула година.
— В Академiї про нас, певно, забули; вже дванадцята. Ввiмкнемо радiо, послухаємо останнi вiстi, може, почуємо щось нове, — запропонував Юрко.
Повiдомлення про подiю в Африцi було передано першим. Диктор розповiв те, що було вже вiдомо, а потiм продовжував:
— …Причини вибуху досi невiдомi. Радiоактивне випромiнювання, яке зараз не дає можливостi ближче дослiдити мiсце вибуху, свiдчить, що йдеться про дiю атомної зброї. Звiдки взялась атомна бомба тепер, коли людство вже нiякої зброї не виробляє, - важко збагнути. На щастя, вибух стався на безлюдному скелястому узбережжi, тому, за даними попереднього слiдства, жертв не було. За сорок кiлометрiв вiд мiсця вибуху пiдiбрано невiдомого з важкими симптомами променевої хвороби…
Ще одне важливе повiдомлення: в пiвденнiй частинi неба, в сузiр'ї Центавра, точно в напрямку польоту нашої експедицiї, сьогоднi вночi з'явилась «нова»[2]. За обчисленим паралаксом ця зiрка рухається мiж Сонцем та Проксимою Центавра i, таким чином, є найближчою вiд нас зорею.
Будемо сподiватись, що несподiваний вибух невидимої досi зiрки не завдав шкоди «Променю». Нетерпляче чекаємо на повiдомлення вiд експедицiї. Воно надiйде незабаром, бо летить Всесвiтом з швидкiстю свiтла…
