…Діана скрилась від Христа денної влади.
Тільки в темряві півночі важиться вона гуляти
І втішатись полюванням в нехрещенім товаристві.
Але ж ти, Іродіадо, де ти? Ох, я знаю теє!
Мертва ти й лежиш в могилі в місті Єрушолаїмі.
Цілий день сном мертвим, міцним спиш ти в гробі мармуровім!
І тебе упівніч будять ляск нагаїв, свист, гукання!
І летиш ти в дикій зграї край Абунди та Діани,
У веселім товаристві, що хреста і мук не любить.
Ох чудове товариство! Як би хтів я з ним по ночах
Полювати! Поруч тебе все б я був, Іродіадо!
Я тебе найбільш кохаю! Більш над ту богиню грецьку,
Більш над ту північну фею я люблю тебе, жидівко!
Так люблю тебе! Те знати по тремтінню мого серця.
Будь коханою моєю, ти, красо Іродіадо!
Будь коханою моєю! Кинь ту голову дурную
Вкупі з мискою, та краще спробуй ліпшої потрави.
Лицар я якраз для тебе, мало то мене обходить,
Що ти мертва і проклята, — я не вірю в забобони.
